ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА І
ПРАВОПОРУШЕННЯ
Обладнання й матеріали: фотографії, вирізки з журналів або газет, літературні твори, які ілюструють правомірну поведінку і правопорушення.
Базові поняття й терміни:
правомірна поведінка, правопорушення, злочин, проступки, об'єкт
правопорушення, протиправне діяння, суб'єкт правопорушення, об'єктивна і
суб'єктивна сторона правопорушення, вина, мотив та мета правопорушення.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний
етап
► Перевірка домашнього
завдання:
а) учитель
проводить експрес-опитування щодо визначення понять: закон, підзаконний
нормативно-правовий акт, законодавчий процес, кодифікація, кодекс, статути,
положення, офіційні видання України. При цьому можна застосувати метод
«Естафета» (приклад застосування методу наведено у Додатку 1);
б) учитель збирає для
перевірки зошити з написаними есе;
в) учні зачитують
знайдені в засобах масової інформації повідомлення про прийняття різних видів
нормативно-правових актів.
II. Актуалізація
опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Учитель пропонує учням ознайомитися зі
статистичними даними щодо правопорушень і злочинів в Україні впродовж останніх
п'яти років. За цей час засуджено понад 100 тисяч підлітків, 328 тисяч
поставлено на облік у міліції.
На 10 тисяч населення припадає 129
правопорушень і злочинів, серед яких є злісне хуліганство, пограбування, бійки,
розбій, убивства.
Щоб припинити подальше зростання
злочинності, кожний з вас має дотримуватися такої поведінки, яка є необхідною
для підтримання громадського порядку та безпеки. Для цього потрібно знати, яка
ж поведінка є правомірною, яка відповідальність настає за скоєні
правопорушення і злочини та докладати максимум зусиль, аби протидіяти їм.
III. Вивчення нового матеріалу
План
1. Правомірна
поведінка.
2. Правопорушення.
3. Види
правопорушень.
Розповідь учителя
1. Правомірна поведінка. Не всі події у житті людини підвладні її волі, проте у
більшості випадків вона самостійно керує своїми вчинками, свідомо обирає між
добром і злом, діє у межах закону або порушує його норми.
Правомірною є поведінка, що
відповідає правовим нормам, є необхідною для забезпечення суспільного порядку
та безпеки, реалізації прав та свобод людини і громадянина.
Переважна більшість громадян і організацій
саме так і діють. Наприклад, правомірною поведінкою є процес отримання
громадянами вищої освіти. Для забезпечення цього процесу держава створює мережу
відповідних закладів, приймає закони, які регулюють порядок отримання вищої
освіти, установлює відповідальність за порушення права на отримання освіти.
Обов'язковими ознаками правомірної
поведінки є:
· виконання юридичних
вимог;
· дотримання встановлених
юридичними нормами заборон.
2. Правопорушення
Зазвичай люди добровільно, без примусу
підкоряються закону. Однак поведінка учасників правовідносин не завжди є
правомірною, адже люди іноді порушують установлені норми. Отже, протиправна
поведінка є правопорушенням.
Проте це надто узагальнене тлумачення. Щоб
сформулювати більш точне визначення, необхідно визначити основні ознаки
правопорушення:
1.
Це акт поведінки людей, активна дія або бездіяльність (наприклад, ненадання
допомоги, невиконання умов договору тощо). Правопорушення не буде, якщо
загибель людей чи втрата майна викликана якими-небудь природними катаклізмами
(повінь, землетрус), а не вчинками людей.
2.
Це діяння, заборонене саме нормами права. Поведінка, що не відповідає
іншим соціальним нормам (моральним, корпоративним або звичаєвим), не буде
правопорушенням, якщо вона не заборонена правом.
3.
Це діяння, що заподіює шкоду охоронюваним правом суспільним відносинам,
порушує суб'єктивні права їх учасників. Тобто це діяння суспільно небезпечне.
Якщо поведінка порушує чиїсь права, не охоронювані правовими нормами, то така
дія також не буде правопорушенням.
4.
Це винне діяння. Особа повинна усвідомлювати, що вона діє протиправно. Без
цієї ознаки (через малолітство, психічну хворобу або інші обставини) діяння не
матиме ознак правопорушення.
5.
Це діяння особи, здатної нести юридичну відповідальність (деліктоздатної
особи). Наприклад, для того щоб нести відповідальність за вчинений злочин,
особа повинна досягти певного віку та бути осудною.
6.
За здійснення правопорушення особа зобов'язана нести юридичну
відповідальність — терпіти визначені правом несприятливі наслідки особистого
чи майнового характеру.
Отже, правопорушення — це
суспільно небезпечна протиправна поведінка винної особи, що тягне за собою
юридичну відповідальність.
3. Види правопорушень
Правопорушення поділяють на види залежно
від ступеня їх суспільної небезпеки. За цим критерієм розрізняються злочини і
проступки.
Злочин — винне протиправне
діяння, що порушує норми кримінального права і завдає шкоду найбільш важливим
суспільним відносинам. Злочини — найтяжчий вид правопорушень, тому їх учинення
тягне застосування заходів кримінального покарання. Оскільки норми
кримінального права охороняють найбільш важливі суспільні відносини, вони
виділені в спеціальну галузь права. Злочинами є, наприклад, грабіж, шахрайство,
умисне вбивство.
Проступки — усі інші правопорушення,
не визнані злочинами. Вони характеризуються меншим ступенем суспільної
небезпечності. Проступками є перехід вулиці у неналежному місці, пошкодження
таксофонів, нецензурна лайка у громадських місцях тощо.
Для того щоб розібратися, чи вчинила особа
певне протиправне діяння, чи ні, потрібно керуватися таким поняттям, як склад
правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна
сторона. Якщо будь-який з елементів відсутній, немає і самого правопорушення.
Об'єкт правопорушення — це суспільні
відносини, яким завдається шкода. Об'єктом правопорушення не є викрадені речі,
заборговані гроші чи підроблені документи. Ним завжди виступає порушене
суб'єктивне право: право власника на володіння майном, право кредитора чи
продавця на одержання грошей, право держави на здійснення державного управління
тощо.
Об'єктивну сторону правопорушення складають ті елементи
протиправної поведінки, що характеризують її зовнішній прояв. Обов'язковими
ознаками об'єктивної сторони правопорушення є саме діяння, його шкідливі
наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Протиправне діяння — це акт поведінки
людини, виражений в активній дії чи пасивній бездіяльності.
Шкідливі наслідки — це шкода, що
заподіюється цим діянням. Причинний зв'язок між протиправним діянням і його
шкідливими наслідками — це такий зв'язок між явищами, через який одне з них
(причина) є необхідною умовою виникнення іншого (наслідку). Основна властивість
причинного зв'язку — необхідність настання конкретних наслідків саме в
результаті відповідного діяння, адже можливі ситуації, коли є і протиправне
діяння, і шкідливі наслідки, однак причинного зв'язку між ними немає.
Суб'єкт правопорушення — це особа, яка його
вчинила. Таким суб'єктом може бути тільки психічно здорова людина, яка досягла
встановленого віку притягнення до відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення розкриває психічне
ставлення суб'єкта до вчиненого діяння та його наслідків, указує на спрямованість
волі правопорушника. Ознаками суб'єктивної сторони є вина, мотив і мета.
Вина — основна ознака
суб'єктивної сторони правопорушення. Під нею розуміють психічне ставлення
суб'єкта до власного діяння і його наслідків. За відсутності вини, тобто без
усвідомлення протиправного характеру своєї поведінки та її наслідків, не буде
і правопорушення. Розрізняють умисну і необережну вину.
За умисної вини — особа усвідомлює
протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки і бажає
або свідомо допускає їх настання. (Наприклад, убивство з помсти, таємне
заволодіння чужим майном.)
Необережність — характеризується тим,
що особа передбачає можливі шкідливі наслідки свого діяння, але легковажно
розраховує, що зможе їм запобігти, або не передбачає такі наслідки, хоча за
обставинами справи повинна була й могла їх передбачати. (Наприклад, через
недбале поводження мисливця із зарядженою рушницею стався постріл, унаслідок
чого випадково завдано тілесних ушкоджень сторонній особі.)
Практичний зміст полягає насамперед у
розрізненні умислу та необережності. Особа підлягає більш суворому покаранню
за умисні правопорушення.
Мотив — це внутрішні
спонукання, якими суб'єкт керувався при здійсненні правопорушення.
Мета — це результат, до якого
він прагнув. Мета і мотив також можуть впливати на кваліфікацію правопорушення.
IV. Узагальнення й
систематизація знань та вмінь учнів
Запитання для
повторення й обговорення
1.
Яка поведінка може вважатися правомірною?
2.
Що таке правопорушення? Наведіть приклади правопорушень, що відомі вам із
фільмів та літературних творів.
3.
Якими є ознаки правомірної поведінки?
► Завдання
Людина здійснює той чи інший вчинок з
певних причин, що спонукають її до цього. Визначте причини, які спонукають
людей до вчинення правопорушення. (Учні називають причини. Наприклад:
матеріальна незабезпеченість, бажання уславитись, прагнення панувати над
іншими, вияв жорстокості; прагнення самостійності.)
V. Самостійна робота учнів
1.
Як поєднати «хочу» і «повинен» у своїй поведінці?
2.
Як слід співвідносити правові та моральні норми у своєму житті?
3.
Яка твоя роль у запобіганні правопорушень у школі та поза школою?
4.
Де межа між пустощами й злочином?
VI. Підсумки уроку
1.
Оцінювання самостійної роботи учнів.
2.
Учитель пропонує учням обрати одну правильну відповідь. Найбільш поширені
причини правопорушень у суспільстві:
а)
соціальні;
б)
економічні;
в)
особистого характеру.
Правильна відповідь: в).
Підбиваючи підсумок уроку, учитель
підкреслює, що правопорушення завжди тягне за собою юридичну відповідальність
негативно впливає на майбутнє життя людини.
VII. Домашнє завдання
1.
Вивчити визначення термінів: «правомірна поведінка», «правопорушення»,
«злочин», «проступок», «об'єкт правопорушення», «протиправне діяння», «суб'єкт
правопорушення», «об'єктивна і суб'єктивна сторона правопорушення», «вина»,
«мотив та мета правопорушення».
2.
Які з указаних діянь не є правопорушеннями:
а) учень не
привітався з учителькою на вулиці;
б) робітник запізнився
на роботу;
в) віруючий уживав
м'ясо під час посту;
г) пасажир не
оплатив проїзд у транспорті?
Чому одні з цих діянь є правопорушеннями,
а інші ні?
1.
Прокоментуйте слова І. Гете: «Поведінка — це дзеркало, в якому кожен
показує своє обличчя».
Немає коментарів:
Дописати коментар